Цінові хвилі або що відбувається з вартістю електроенергії в Україні в останні місяці

Можете уявити, що ціна на каву в кав’ярні біля вашого будинку влітку зросте на 25%, а восени різко впаде на 40%? А якби окремо від вартості кави вам в чек включали тариф на доставку води для його приготування? Або, раптом, три кав’ярні з чотирьох закрилися на ремонт, а через це вартість однієї склянки гарячого напою стала вище?

Але саме це відбувається зараз на ринку електроенергії у промислових споживачів.

1 липня 2019 року відповідно до закону «Про ринок електричної енергії» відбувся запуск нового ринку для промисловості. Головна його мета – оптимізувати український ринок е\е та «підігнати» під успішну європейську модель. Ринкова модель – це, перш за все, право вибору, чесна конкуренція, яка проявляється не тільки в різній вартості електроенергії у «продавців», але й у різниці рівня обслуговування і самих сервісів. І підприємство робить свій вибір в залежності від потреб, можливостей, знань і своїх умінь аналізувати. У одного провайдера може бути дешевше, але не так зручно, немає гарантій, немає комплексних підходів. У іншого дорожче, але сервіс на вищому рівні, комфортний електронний кабінет, мобільні додатки, толеранс і т. д. Це і є ринок. Згодом, дрібні гравці ринку зійдуть з дистанції, залишаться здебільшого великі. І кожен провайдер буде постійно покращувати якість сервісу, працювати над клієнтоорієнтованістю, а вартість, звичайно, буде змінюватись. Не варто забувати, що на ціну електроенергії впливають багато факторів, серед яких сезонність, погодні умови, активність використання. Ціна ніколи не буде постійною. І ми в цьому змогли переконатися.

Буквально через два дні після старту вартість ресурсу зросла на 22% і склала 1,58 грн. за кВт·год, що приблизно відповідає рівню оптової ринкової ціни (ОРЦ) на електроенергію в червні. До цієї ціни промисловим споживачам довелося також додати тариф на передачу НЕК «Укренерго», який до 1 липня входив в ціну ОРЦ. Тепер же цю послугу споживачі повинні сплачувати окремо, і повна вартість електроенергії складає приблизно 1,93 грн. за кВт·год.

Частково різке подорожчання, в тому числі, було пов’язано зі станом українських ТЕЦ, які влітку 2019 року активно ремонтувалися. Багато об’єктів по Україні простоювали без палива – запаси вугілля впали, імпорт для генерації електроенергії тільки за перші 6 місяців 2019 року склав близько 20% від загального споживання. До речі, катастрофічна енергозалежність від вугілля в перспективі повинна стати драйвером для перегляду структури генерації електроенергії, але це тема для окремої статті.

В результаті, зростання ціни в межах 25-30% істотно позначилось на українських компаніях: закриття енерговитратних цехів, перехід в економрежим, оптимізація виробничих процесів з переходом в нічний режим, коли вартість е\е в рази нижча та ін. Найбільше постраждали підприємства, в структурі яких собівартість енергоресурсу займає до 50%. Маржинальність таких виробництв знаходиться на рівні 3-5%. Для них підвищення тарифів стало шоком, який згодом призведе до перегляду вартості вироблених ними товарів, а тим самим — підвищенню цін для кінцевого споживача.

З початком бізнес-сезону ринок електроенергії – у всіх на слуху. Федерація роботодавців України б’є на сполох, підприємці страйкують, уряд обіцяє вжити заходів. Як кажуть, не минуло й пів року, як в країні приймають законопроєкт про внесення змін до закону «Про ринок електроенергії» (№ 2233), який фактично означає відмову України від ринкової моделі та повернення до ручного управління тарифами. Можливо, як тимчасовий захід, рішення непогане, тільки от ціна на енергоресурс на сьогодні становить уже 0,90 копійок за кВт·год, що вдвічі менше, ніж було ще в липні 2019 року. Але це зниження стало можливим не тільки коштом перегляду тарифу ОСП (оператора системи передачі), але й в основному завдяки аномально теплому листопаду, ефективності ВДЕ (відновлювальні джерела енергії) в цей період: багато сонця, багато вітру і плюсова температура. На зниження вплинуло й завершення ремонтних робіт на об’єктах і запуск додаткового блоку на Хмельницькій АЕС, що забезпечило профіцит ресурсу. Але, повторюся, це тимчасове явище. Подивимось, як буде поводитися ціна на ресурс взимку з початком холодів, активним запуском опалювального сезону, відмовою від імпорту російського газу. А поки що сценарії збільшення атомної генерації в структурі виробництва електроенергії є дуже примарними.

І це ще не фінал: з березня 2020 року коливання можливі й на балансуючому ринку. Починаючи з дня запуску, тариф на небаланси зафіксований в межах 15%, а по завершенні 9-місячного терміну цей «коридор» буде розширено до 300%. Тому в наступному році нас можуть чекати та не такі цінові цунамі…

Share